Коротка історія професії

Згідно із прадавньою легендою тіла Адама й Еви були покриті твердим матеріалом, що нагадували нігті, що й заміняли одяг. Після дегустації яблука із древа пізнання чудесний покрив уцілів лише на пальцях. Подружня пара прикрилася листами інжиру, а нігтями стала дорожити подвійно, тому що вони нагадують людині про покинутий рай.

Манікюр (від латин, manus — рука та curare — доглядати; дослівно означає догляд за руками») — одна з найдавніших косметичних послуг. Ще у Стародавньому Єгипті використовували спеціальні засоби догляду за руками, ногами й нігтями: спеціальне приладдя, інструменти, притирання, креми, полірувальні порошки. Цариця Єгипту Клеопатра використовувала хну для фарбування своїх довгих нігтів у теракотовий колір. Гробниця придворного манікюрникаєгипетського фараона, який жив близько 2400 рокудо н. е., свідчить про привілеї, якими він користувався за життя.

Манікюрний набір із литого золота, датований 3200 р. до н. е., було знайдено у халдейських похованнях південної частини руїн Вавилону. У Стародавньому Єгипті, Ассирії, Вавилоні, а пізніше у Візантії були відомі накладні нігті.

На Близькому Сході та в Індії жінки фарбували пучки та ступні хною з додатком природних фарбників із рослин і мінералів; Звичай прикрашати долоні нареченої візерунками, нанесеними за допомогою хни, відомий ще за біблійних часів. У Китаї, Японії, Кореї та в інших східних країнах жінки фарбували пучки та нігті природними фарбниками, а також золотили нігті. У цих країнах довгі нігті були символом мудрості та аристократизму, до того ж вважалося, що вони допомагають розмовляти з богами. Фахівці ретельно доглядали за нігтями: полірували та змащували їх оліями. Для довгих нігтів виготовляли спеціальні футляри, які були витвором мистецтва. Вважалося, що червоний колір нігтьової пластинки сприяє посиленню і припливу енергії, зелений проявляє виражену тонізуючу дію. Пофарбований у червоний колір будь-якого відтінку ніготь мізинця нібито оберігав організм проти дії стресу; жовтий колір на нігтях знижував сталість психіки, а фарбувати нігті у голубий, синій та чорний кольори рекомендувалось лише здоровим людям. Європейські дами до початку XX ст. нігтів не фарбували, а тільки підпилювали та полірували.

Манікюр у його сучасному вигляді виник у Франції в 1830 p., коли виникла необхідність позбутися задирки біля одного з нігтів короля Луї Філіппа. Лікарю, який виконував цю невелику операцію, наказали розробити набірінструментів для догляду за руками й нігтями. До набору для обробки нігтів увійшла апельсинова паличка, запозичена з інструментів зубних лікарів. Поступово у моді стали подовжені нігті, які надавали людині особливого соціального статусу; чим довші нігті, тим привілейованіше її становище. З часом французи додали багато нового до старовинного мистецтва догляду за руками, зокрема, нові суміші порошків для полірування нігтів, примочки та кольд-креми для рук і ніг, багато нових інструментів для догляду за нігтями.

В Америці з 80-х років XIX ст. з’явилися спеціальні заклади для догляду за руками та укріплення нігтів; куди всі денді й модниці відправлялися хоча б раз на тиждень, для надання своїм нігтям гідного фасону. Очевидно саме звідти знову прийшла мода на золотіння нігтів. У таких салонах можна було пофарбувати та розписати нігті. А в одному з салонів Філадельфії за 25 доларів (!) виконували таку послугу — «на нігтях пальців написати ім’я предмета обожнювання та намалювати портрет». З 1925 р. відомий сучасний спосіб фарбування нігтів за допомогою нітроцелюлозного лаку з додаванням фарб, який до Європи потрапив знову-таки з Північної Америки. З часом стали застосовувати й перламутрові лаки. Проте в усі часи безбарвний манікюр має своїх прихильників і виглядає напрочуд елегантно.

Поділитися в соц. мережах

Share to Google Plus
Share to LiveJournal