Поради батькам, щодо вибору майбутньої професії їхньої дитини.

  1. Не намагайтеся нав’язати дитині те, чого ви колись хотіли, але не досягли. Якщо ви все життя хотіли бути стюардесою, а стали бухгалтером, це не означає, що втілювати вашу мрію в життя має ваша дитина. Пам’ятайте, що вона має власні пла­ни й мрії, з якими слід рахуватися. Не варто також змушува­ти нащадків іти вашою стежкою, навіть якщо у вашій родині всі до сьомого коліна були вчителями або лікарями.
  2. Не тисніть на дитину, якщо вважаєте вибір її майбутньої про­фесії невдалим. Ліпше допоможіть їй розібратися, чи справді вона розуміє позитивні й негативні боки того, що робитиме в майбутньому. Адже нерідко, обираючи професію, дитина керується стереотипами, прикладами кумирів тощо.
  3. Якщо ваша дитина й досі не вирішила, ким хоче бути, до­поможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа: «гуманітарій» вона чи «технар», творча особистість чи праг­матик. Не можете визначити самотужки — скористайтеся по­слугами психолога або спеціаліста з профорієнтації при цен­трах зайнятості.
  4. Не бійтеся, якщо вибір вашої дитини випаде на непрестижну, непопулярну чи неінтелігентну професію. Якщо, наприклад, ваш син марить автомобілями, то, можливо, краще дозволити йому здобути фах автослюсаря чи автомеханіка. Адже коли людина займається улюбленою справою, вона завжди досягає успіху. І цілком імовірно, що в майбутньому ваш син стане власником автосалону і буде безмежно вдячний вам за те, що ви не зробили його юристом, може й непоганим, але байду­жим до своєї роботи.

Пам’ятайте, що обирати майбутню професію потрібно не під час подання документів у ВНЗ і навіть не протягом остан­нього шкільного року. Починати треба ще із 7-8 класів. Тодідо закінчення школи дитина вже точно визначиться, ким хоче стати. 6.   Не квапте дитину, якщо вона не знає, ким хоче бути. Просто до­поможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа.

Поділитися в соц. мережах

Share to Google Plus
Share to LiveJournal